Лірична сторінка

"Щоб  Ваші бажання були в захоплені від Ваших можливостей!"
КАРТА САЙТА
" До..."
2. Голод.

    
Ну, і чого тут так тихо?! Га?!
Я здається проснувся. А Там тихо. Ні, хтось сопе, рівномірно так з присвистом. Може ще рано? А мені чого не спиться? Я, звичайно,  розумію темнота друг молоді, але ж нічого не видно. Треба розвідати, що тут навкруги, а то минулого разу був такий стрес, все нове, незрозуміле. Суцільні нерви.
Так, Там всі сплять. Потихеньку навшпиньках крадусь. Де ці шпиньки?
Що ж я такий допитливий? Все мені треба знати?
Я так ніколи кінця і краю не знайду де находжуся. А якщо кінець і край це одне і теж?
Може руками доторкнутись - мягко і тепло, як ніби вода кругом. А ногами? Теж саме.
То це я що - в воді? А плавати вмію?Ага, як сокирка, мене що хтось вчив? Ой! А якщо я тут бовкну аж до самого дна. А дна то і не видно. Поки вони там сплять, за мене забули, нікому не потрібен. Пропаду ні за цапову душу.
Цап? Це щось таке з рогами і бородою. Смішний мабуть. Знову я відволікся. Тону! Караул!
Я ж не Іхтіандр-жабр нема. А чого їх в мене нема? Бо я ж не риба. А може є? А то, як я б тут дихав? Ну діла! Тоже мені дайвер найшовся, з ластами.   
Так-так, десь тут повинні бути ласти, тьху ти - трубочка. Через трубочку під водою  всі дихають, а я що рудий. О, а  який? Ну чого тут так темно?! Зеркало б сюди. Ага, ще б трюмо з шифонєром. А може я дійсно рудий? Та ні. Я ж знаю, у  нас рудих ніколи не було. Чорняві – да, біляві - тоже є. А рудих? Йез! Точно не рудий - найшлася трубочка. Ну і що це за «Йез»?! Це ніби з тої опери «дую дую та не дуже». А не рано за навчання ти хлопчику взявся? Ну все приплили, вірніше, поплили Їх будити. Ну і що,  що сонце ще не встало. Це воно тут не встало, а в Японії люди вже обідають. Ну все, тепер засмоктало під ложечкою. Мені щось треба, а що не знаю. Та я тепер точно  спати не буду і Їм пора.
Е-ей! Встаєм! Та-ак, по-ма-ле-ень-ку, без різких рухів. Я сказав по-м-ма... Краще б я спав.
Що ж мене так бовтає, як ...(так я ще цього слова не чув і не знаю) в ополонці. Зате знаю, що робити. Руками і ласта... но-га-ми впираємось на всі чотири(чи три?) боки і мовчимо, як води в рот набравши. А більше нічого і не наберем крім води - терпи козак. Ціково-я хлопець чи козак? В уьому є якийсь підвох. Прийде мій час.
Здається прийшов. Ну і, що ж у нас на Сніданочок? М-м-м! А що це за запахи? І  як я їх відчув? Мабуть не тільки я , бо поруч щось так завурчало, що Вона аж рукою прихлопнула по животі. Ледве встигнув увернутись - чудова реакція (наслiдкова), тоже не плохо.
Але мені не терпиться. Я голодний!
Яке страшне слово.
Го-ло-д-ний! Бр-р-р.
Та кинь Ти все. Зубна паста? Хочеш попробувати? Які там зуби, чого їх чистити. В мене он зубів нема і проблем з ними теж нема.
До речі, цікавий висновок:
-
Якщо чогось нема, то і проблем з ним теж не-ма.
Ну прямо філософ. Хоч лавровий віночок  на лисину вішай. А в мене лисина є?
А що? З лисиною дешево i вигідно - блистить, волося мити не треба.
Так! Все ! Досить вмиватись. Ти, що хочеш мені голодовку улаштувати.
Ти ще  скажи, що ти на дієті. А чого воно так гуркоче? І давно вже. Не може бути. Невже дієта?
- Слухай, може щось поснідаєм?(О, цей приємний чоловічий баритончик) А то вже на роботу пора.
Да-да, накінець то голос розуму. А я думав, що він може лише налякати (Ба, а я ще й злопам`ятний) Ні, це мій союзник. Даєш сніданок, швидко і блискавично! Миттєво!
(Які рекламні слогани.)
Ну накінець то - накупалась. А люди тут з голоду пухнуть. Вже ні рук, ні ніг не відчуваю. Останні сили потратив - вуха затикаючи, щоб не чути цього гуркоту в животі.
Куди Ти?
Яка там кухня? Що? Він хоче їсти? А я не хочу? Я ж раньше встав.
Ну з`їж що небудь. Невже не попробуєш ковбаски з Його бутерброда?
А якщо вона не свіжа - Він же образиться. А чай? Який запашний?
Цукор кинула? З цукром смачніше. Попробуй, хоч трішечки.
Камінь, а не жінка. Не даром памятники ліплять "Родина-мать", Венера Милоска(правильно, що повідривав).
Слухай, у нас по жіночі лінії в гестапо ніхто не служив?
А то я як в концлагері - без сил і го-ло-д-д-ний!
Куди ж Ти Йому несеш? Він на роботі поїсть.
А сама, що їсти не будеш? Будеш. Вже їсиш? Слава Богу.
А я вже перехотів, зморився.
Здається мені, що хочу спати. Не буду мішати - їж на здоровячко.Тільки добре їж. І слідкуй за стравами, щоб було багато вітамінів і корисні для здоровя.
І не нервуй мене.                                     
Шановні вебмастера, будь ласка, при використанні матеріалів з сайту на інших інтернет-ресурсах заслання на сайт обов'язкове.
Яндекс.Метрика